Чернівці – храми та церкви

Будівництво культових споруд Чернівців втілило в собі кращі традиції зодчества минулих поколінь. Найдавніша культова пам’ятка міста – це дерев’яна церква Святого Миколая. Саме такі церкви «хатнього» типу характерні для Буковини XVI–XVIII ст. У 1814 році був збудований римо-католицький костел Воздвиження Святого Хреста, а наприкінці XIX ст. віруючі римського обряду одержали можливість молитися у новому храмі Серце Ісуса, що є чудовим зразком неоготики. Заслуговує на увагу кафедральний собор Святого Духа – головний храм православних Буковини, освячений у 1864 р. владикою Євгеном Гакманом. У Чернівцях було багато культових споруд іудейської громади. Вражала своєю красою Чернівецька синагога (Темпль), збудована у 1877 р. У дитячому хорі Темпля колись співав Йозеф Шмідт, чия пісня з часом облетіла весь світ.

Колишня синагога

У 1877 р. єврейська громада міста отримала свій головний храм, у якому збиралися для молитви чернівецькі іудеї-реформісти. Темпль колись був однією з найстильніших культових споруд старого міста. Сьогодні тут знаходиться кінотеатр «Чернівці», у якому ледве розпізнаються риси колишньої іудейської святині.

Храм був збудований за проектом відомого львівського архітектора, професора Юліана Захаревича. В архітектурній композиції будівлі переплітались елементи ренесансу й готики з екзотичними мавританськими мотивами. Її стіни завершувалися граційними вежами-мінаретами, а посередині даху височів величезний орнаментований мідний купол зі шпилем, який увінчувала зірка Давида.

На початку Другої світової війни, у липні 1941 р., німецько-румунські війська спалили цей храм. Після повернення радянської влади була спроба підірвати Темпль, але він встояв і тривалий час лишався частково зруйнований. У 1959 р. у колишній синагозі відкрили кінотеатр, який чернівчани на згадку про минуле охрестили «кіногогою».

Миколаївська церква

З усіх старовинних храмів Чернівців молдавсько-турецької доби на своєму первісному місці залишилася лише дерев'яна церква Святого Миколая, яка постала у 1607 р. на міській околиці при «дорозі на Горечу». Стиль Миколаївської церкви характеризується як «хатній» тип, притаманний Буковині тих часів. За архітектурною композицією – це однорівнева споруда без купола, стіни якої складені з дубових брусів у зруб, а дах покритий дранкою та увінчаний трьома кованими хрестами. Спочатку поблизу церкви стояла дерев'яна дзвіниця на три дзвони, а в 1868 р. на її місці спорудили муровану дзвіницю, яка збереглася до наших днів.

Міські легенди називають церкву «козацькою». Буцімто тут у різні часи молилися великі гетьмани Петро Сагайдачний під час Хотинської війни 1621 р. та Іван Мазепа після Полтавської битви 1709 р., нібито в ній відспівували старшого сина Богдана Хмельницького.

Кафедральний собор Святого Духа

Головним православним храмом Чернівців є Кафедральний собор Святого Духа. Перший камінь у його фундамент був закладений у липні 1844 року. Будівництво велося під наглядом крайового інженера А. Маріна та віденського архітектора А. Рьолля, а у 1860 році за проектом Йосефа Главки було перебудовано фасад храму. Через 20 років після початку робіт у липні 1864 р. владика Євген Гакман освятив Кафедральний собор. Проте внутрішні оздоблювальні роботи тривали аж до кінця століття. Так, ще у 1892-1896 рр. група художників із Відня розписувала стіни.

Собор вражає своєю величною красою. Він побудований у стилі італійського Ренесансу, причому за основу був узятий один із проектів Петербурзького Ісаківського Собору, подарований єпископу Є. Гакману під час його паломництва до Троїце-Сергієвої Лаври. Домінантою архітектурної композиції собору є монументальний купол заввишки 46 м. Крім нього церкву увінчують ще два куполи, а також дві вежі-дзвіниці угорі з боків фасаду. У березні 2006 року біля храму було встановлено пам’ятник першому митрополиту Буковинської православної митрополії Євгену Гакману.

Костел Воздвиження Святого Хреста

Римо-католицький Костел Воздвиження Святого Хреста – перший мурований храм чернівецького середмістя. Будувати його почали у 1787 р. за дорученням австрійського цісаря Йосифа ІІ, який роком раніше відвідав Чернівці. Імператор сам визначив місце для нового кам’яного храму та не пожалкував на будівництво грошей. Зводити костел взялися одразу ж, але будували надто довго – аж 27 років! Йому постійно не щастило: то через прорахунки архітекторів двічі обвалювалась вежа, то потім він горів.

Храм збудований в єзуїтському стилі. Прототипом його є костел в Римі. Цьому стилю підпорядкований живопис, скульптура, прикладне мистецтво храму. Він також увібрав в себе багато барочних мотивів. Фрескові розписи на стінах і стелі заповнені стилізованими квітковими мотивами, які символізують вічне дерево, дерево життя. Вражають сім неоготичних вівтарів, а також орган, який ще в 70-х роках ХІХ ст. здобув дві медалі, у Відні та Парижі, як найкращий за тембром європейський орган.

Кафедральний собор Cвятої Параскеви

Парафіяльна церква Святої Параскеви – перший православний мурований храм у Чернівцях. Будівництво собору розпочалося у 1844 р. на місці старої дерев'яної церкви з ініціативи настоятеля храму отця Андрія Василовича і велося значною мірою його коштом. Завершити будівництво, яке затяглося майже на два десятиліття, допоміг Буковинський православний релігійний фонд.

Саме у церкві Параскеви відбулася подія, яка стала знаковою для пробудження найчисельнішої національної громади Буковини: місцеві русини вперше усвідомили себе українцями. Це сталося 29 лютого 1864 р., коли у щойно збудованому храмі урочисто вшанували третю роковину смерті Великого Кобзаря.

Миколаївський кафедральний собор

Православну румунську національну традицію на Буковині уособлює Собор Святого Миколая. Він був побудований у 1939 р. за зразком одного із шедеврів румунського середньовічного зодчества – храму в Куртя-де-Арджеш. На зв'язок із румунською культовою архітектурою вказують оригінальні «кручені» бані церкви. Цьому собору випало бути одним із небагатьох чернівецьких храмів, який за радянської доби не закрили, і де не переривалося служіння Богу. Завдяки цьому всередині зберігся самобутній інтер'єр буковинської церкви першої половини XX ст., зокрема старовинний різний іконостас, який незвично знаходиться праворуч від входу. Також вціліли вітражі під банями, мощі Святих мучеників, ікони та інше церковне начиння.

Успенська греко-католицька церква

На перших порах греко-католицька громада Чернівців ходила молитися до римо-католицького костелу Воздвиження Святого Хреста, де мала свій вівтар. У 1820 р. заможний городянин Тадей Туркул надав для майбутнього уніатського храму власну ділянку, яка знаходилася неподалік на схід від майдану Ринок, й пожертвував на будівництво значні кошти. Трохи більше як через рік, 10 червня 1821 р., чернівецькі греко-католики урочисто увійшли до свого нового храму.

Простоявши понад сто років, церква була істотно перебудована у стилі українського бароко за проектом відомого вченого та політика, чернівчанина Володимира Залозецького. У 1937 р. оновлений храм був освячений на честь великого церковного свята Успіня Пресвятої Богородиці, надзвичайно шанованого в українській церковній календарній традиції.

Вірменська церква

У середині XIX ст. у чернівецьких вірмен-католиків визріла потреба мати свій храм. Для його проектування був запрошений чеський архітектор Йосеф Главка, який тоді працював над Резиденцією Буковинських митрополитів. Будівництво церкви розпочалось у 1869 р. в історичному вірменському кварталі, а 9 жовтня 1875 р. творіння геніального Главки було урочисто освячене на честь Святих Апостолів Петра і Павла.

В архітектурній композиції Вірменської церкви Йозеф Главка оригінально поєднав елементи романського, візантійського й готичного стилів, характерні для середньовічних буковинських монастирів, із традиціями вірменського культового зодчества. Завдяки чудовій акустиці храм від самого початку використовували як концертну залу: тут влаштовували вечори церковного співу і музики, звучав орган. Сьогодні у колишній церкві знаходиться органний зал Чернівецької обласної філармонії.

Семінарська церква Трьох Святителів

Церква Трьох Святителів разом із семінарським корпусом входить до складу архітектурного ансамблю колишньої Резиденції православних митрополитів Буковини, де сьогодні знаходиться Чернівецький університет. Перший камінь у фундамент храму заклав владика Євген Гакман у квітні 1867 р. Над його інтер’єром працювало кілька фахівців високого рівня. Церкву розписував маляр-професор із Відня Карл Йобст. Його пензлю належать темперні розписи з біблійними сюжетами. Завдяки чудовій акустиці до храму залюбки приходили послухати службу чернівецькі шанувальники церковного співу, які нині знову отримали таку нагоду.

У 1993 р. після часів радянського атеїзму було відновлено теологічне відділення у складі філософсько-теологічного факультету Чернівецького університету, а у церкві Трьох Святителів відродилися богослужіння, які так само проводять студенти-теологи та їхні духовні наставники-викладачі.

Костел Серце Ісуса

Потреба у будівництві нового та просторішого храму визріла серед чернівецьких римо-католиків ще у середині XIX ст. Проте лише у 1894 р., завдяки клопотанню місіонерів ордену єзуїтів, було зведено монастирський комплекс із стильним костелом, який освятили на честь Пресвятого Серця Господа Ісуса. Проект храму розробив професор Йозеф Ляйцнер – директор Чернівецької школи ремесел. Костел був побудований на зразок кращих готичних храмів Центрально-Східної Європи: мав стрункі неоготичні форми, витончений інтер’єр, різнобарвні вітражі. Завдяки своєму незвичному для православного краю виглядові храм Серця Ісуса одразу ж став однією з архітектурних родзинок столиці Буковини.

За радянської доби будівлю єзуїтського костелу влада спершу передала Православній церкві, але потім тут розмістився Державний архів Чернівецької області. Нині прийняте рішення повернути культову споруду релігійній громаді міста.

закрити

Чернівці – церкви, костели, колишня синагога: історія будівництва, архітектура.

Храми та церкви