Хотинська фортеця

За 70 км на північний схід від Чернівців у 1000-літньому Хотині на березі Дністровського водосховища розташувалася Хотинська фортеця – одне із Семи чудес України. Фортеця відкрита для відвідувачів щоденно з 09.00 до 18.00 год. без вихідних (тел. (03731) 2-29-32, 2-13-73).

З Чернівців до Хотина краще їхати через Бояни, після села Припруття на роздоріжжі тримайтеся головної дороги, що бере ліворуч. За селом Недобоївці можна зробити зупинку та оглянути вітряки. Далі на роздоріжжі слід знову повернути ліворуч, звідки до Хотина лишається менше 10 км. У Хотині їдьте в тому ж напрямку по вулицях Шевченко та Свято-Покровській майже через все місто. Біля Дністра дорога повертає ліворуч, де й знаходиться фортеця.

Хотин – одне з найдревніших міст України, яке виникло на рубежі Х-ХІ ст. У цей період постав перший дерев'яно-земляний замок із поселенням біля нього. Найдавніші укріплення Хотинського замку не збереглися, оскільки їх знесли під час спорудження кам'яних стін у XIII ст. Протягом ХІ-ХІV ст. цей край входив до складу Київської Русі, пізніше – Галицького та Галицько-Волинського князівств. Так, у відомому «Списку городів руських ближніх і дальніх» від 1395 р. фігурує Хотінь – «град на Дністрі-ріці». Вже тоді тут проходив міжнародний торговий шлях, який вів із головних торговельних міст Центрально-Східної Європи – Кракова і Львова – до чорноморських портів. Саме розташування на цьому шляху, поблизу зручної переправи через тоді ще судноплавний Дністер, і визначило майбутню долю Хотина. Він стає торговим містом і фортецею, яка гарантувала безпеку торгівлі та захищала південно-східні рубежі держави.

Місто було «ласим шматком» для багатьох завойовників. Не раз Хотин ставав ареною кривавих битв. Невипадково тут, на березі Дністра, у другій половині ХІІІ століття за наказом короля Данила Галицького на місці старої дерев’яної фортеці була зведена кам’яна, яка стала одним із найпотужніших укріплень Східної Європи. Впродовж наступних століть фортецю неодноразово перебудовували та укріплювали всі наступні володарі Хотина і Хотинської землі: молдавські господарі, польські королі, турецькі султани.

В 1340-х роках Хотин увійшов до складу Угорського королівства, а з 1375 року вже належав Молдавському князівству. Молдавський воєвода Штефан III Великий значно розширив фортецю. За його правління була проведена ґрунтовна реконструкція цитаделі: зведено прикрашений геометричними орнаментами мур шириною 5-6 і висотою 40 метрів, п’ять башт; рівень двору піднімають на 10 метрів та розділяють на Княжий і двір Воїнів. Саме після цієї реконструкції Хотинська фортеця практично повністю набула свого сьогоднішнього вигляду. Упродовж 14-16 ст. вона була резиденцією молдавських господарів.

Історія фортеці пов’язана з багатьма історичними подіями. Найяскравіша серед них – Хотинська війна 1621 р., яка стала символом козацької звитяги. Під стінами Хотинської фортеці впродовж серпня-вересня точилася запекла битва між турецькою армією султана Османа II та об'єднаними українсько-польськими силами: козацьким військом на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним і польською армією під керівництвом Яна Кароля Ходкевича. Українці та поляки нанесли нищівної поразки 250-тисячній турецькій армаді, яка на той час була найсильнішою в світі і тримала під гнітом чимало країн Європи.

На початку XVIII ст., через зростаючу загрозу експансії Росії на Південь, Османська Порта вирішила зробити з Хотина головний форпост на Дністрі. Протягом 1711-1718 рр. турки за допомогою запрошених французьких інженерів перетворили Хотинську фортецю на один із найнеприступніших бастіонів тодішньої Центрально-Східної Європи. Навколо старого замку спорудили Нову фортецю, яка була розрахована на розміщення всередині 20-тисячного війська. Основу укріплень становили потужні земляні вали, бастіони й широкі рови, вимурувані тесаним каменем. У валах були облаштовані брами з баштами. У Новій фортеці збудували також мечеть із мінаретом.

У 1806 р. розпочалася чергова російсько-турецька війна, на початку якої царська армія здобула Хотинську фортецю й утримувала її до підписання Бухарестського миру 1812 р. За його умовами вся територія між Дністром і Прутом увійшла до складу Російської імперії, отримавши назву Бессарабія. У першій половині XIX ст. Хотинська фортеця залишалася під наглядом військового відомства: тут здійснювалися ремонтні роботи, перебудовувались оборонні споруди. Але через нові тенденції у військовій тактиці Хотинська твердиня втратила своє колишнє оборонне значення та її передали міському управлінню.

Сьогодні на території Хотинської фортеці створено Державний історико-архітектурний заповідник. Тут полюбляють проводити свята козацької звитяги та знімати фільми. Стіни твердині над Дністром можна побачити у багатьох кінострічках: «Захар Беркут», «Балада про доблесного лицаря Айвенго», «Три мушкетери», «Чорна стріла», «Стріли Робін Гуда», «Тарас Бульба» та ін.

Якщо Ви відвідали Хотин у першій половині дня, то варто ще заїхати до Кам’янця-Подільського (20 км звідси). Для цього поверніться на автотрасу, переїдьте міст через Дністер і прямуйте далі головною дорогою аж до Кам’янця-Подільського. У самому місті спочатку їдьте у тому ж напрямку по проспекту Грушевського, потім на перехресті з вул. Князів Коріатовичів поверніть ліворуч і цією вулицею проїдьте до річки Смотрич. Переїхавши міст, Ви потрапляєте в старе місто, де знаходиться Кам’янець-Подільська фортеця.

закрити

Хотинська фортеця - одне із семи чудес України: історична довідка, екскурсійний маршрут із Чернівців.