Символіка міста
17 липня 1992 р. сесія міської ради затвердила описи та ескізи нових герба і прапора Чернівців. Сучасна державна символіка міста ґрунтується на історичних традиція австрійської доби. Автор – буковинський художник-графік Орест Криворучко відтворив у гербі червоний щит із розчиненою брамою сріблястого кольору, яка символізує гостинність і відкритість міста. Під брамою розташовані лаврові гілочки – символи слави Чернівців. Золотий тризуб у середині брами та синьо-жовта стрічка, якою перев’язані лаврові гілочки, символізують приналежність міста до України. Герб розміщений на декоративному бронзовому картуші й увінчаний срібною міською короною з п’ятьма вежами, яка підкреслює статус Чернівців як крайового (обласного) центру.
Герб є головним елементом міського прапора. Він розташований по центру білого полотнища, обабіч розміщений рослинний орнамент, доповнений у кутках гілочками з дубовими листочками й жолудями. Над гербом рельєфно напівколом академічним шрифтом вишито напис українською мовою: «Чернівці». Під гербом – гасло міста «Спільними зусиллями» та рік «1408» (дата першої писемної згадки про Чернівці). Полотнище обрамлене прямокутною смугою з червоно-білих зубоподібних трикутників.
Варто зробити
1. Залізти на величезний триколісний велосипед, забутий «Гуллівером» на Турецькій площі, аби звідти побачити найвищу точку всієї рівнинної частини України – гору Берда. До речі, її найкраще видно з Турецького мосту.
2. Звірити час із місцевим (або віденським), який понад 200 років показує сонячний годинник на бічній стіні костелу Воздвиження Святого Хреста, звісно, якщо поталанить із погодою.
3. Заграти на роялі, встановленому на площі Філармонії, угорську рапсодію №2 Ференца Ліста, який гостював із концертами у Чернівцях.
4. Прийти на Центральну площу о 12-тій, щоби почути мелодію «Марічки», яку щодня опівдні з балкону вежі міської ратуші на всі чотири сторони світу виграє сурмач у буковинському народному вбранні.
5. Потриматися за пам’ятник трояндам, який встановлений на фасаді Художнього музею на Центральній площі, щоби виглядало так, ніби це Ви підмітаєте квітами чернівецьку бруківку. До речі, подейкують, що колись вулиці Чернівців таки підмітали букетами троянд.
6. Посидіти у кованій кареті посеред вулиці О.Кобилянської і при цьому не заплатити «спритним» хлопцям, чиї голуби сидять на цій кареті та за фото з якими вони намагаються взяти гроші.
7. Віднайти на Алеї зірок, на Театральній площі, зірку Володимира Івасюка та пошепки чи вголос заспівати легендарну «Червону руту», аби вшанувати його світлу пам’ять.
8. Завітавши до колишньої Резиденції буковинських митрополитів, зайти у семінарську церкву так, щоби на Вас не впав мальтійський хрест.
Святковий календар
19 грудня – Св. Миколая, у Чернівцях на всі новрічні свята відкривається Різдвяний ярмарок.
Різдвяне містечко розміщується на Соборній площі навколо головної ялинки Чернівців. Тут у численних торгових павільйонах можна скуштувати страви буковинської та європейської кухні, випити глінтвейн (гаряче червоне вино із прянощами), поласувати тістечком і млинцями, придбати цікаву сувенірну продукцію. Спеціально для дітей на ярмарку щороку зводиться будиночок Діда Мороза, де за розказаний віршик чи виконану пісню кожен отримує пряник. На Різдвяному ярмарку весь час гамірно та весело, адже тут завжди щось відбувається: вікторини, народні співи і концерти та ін.
14 січня – Св. Василя Великого, у Вашківцях проводиться костюмований карнавал Маланка, який наступного дня продовжується у Чернівцях.
Вашковецька переберія розпочинається увечірі напередодні «старого» Нового року, на Меланії. Ледь не в кожній вашковецькій оселі всі – від малого до великого перебираються у фантастичні маски та костюми: «дідів», «баб», «циганів», «ведмедів» та інших казкових і невигаданих істот. І в такому чудернацькому вбранні переберія ходить від оселі до оселі, віншуючи господарів, відганяючи та задурюючи всіляких злих духів і відьом. А наступного дня, на Василя, уся галаслива переберія із дзвіночками, батогами, петардами, на фірах, коровах, машинах сходиться із трьох вашковецьких кутів: Гнатишиного, Затеплишного і Горішнього – на Хрестовій дорозі. Своєрідною кульмінацією свята є купіль переберії, яка відбувається у потічку, що зветься Глибічок, у Долішньому куті. Вашківчани вірять, що завдяки цьому стародавньому за походженням ритуалу перебрані у маски звільняються від усілякої «нечистої» сили, яка могла до них випадково пристати під час нічних обходів оселями. Наступного дня у Чернівцях маланкарі з усіх куточків Буковини влаштовують свято переберії на вулицях міста.
Остання неділя травня – у Путилі проводиться фестиваль Вихід на Полонину.
Щороку наприкінці весни у Путилі та в інших гірських селищах Буковини проводиться традиційне свято виходу на полонину – «Полонинська ватра». У цей день пастухи збирають отари і відправляються у верхів’я гір, де вони пробудуть до осені. Все розпочинається з того, що трембіти сповіщають про початок свята, з гір у національному гуцульському вбранні спускаються мешканці довколишніх сіл і пастухи на конях. Лунають пісні, вихряться танці. Головним символом свята є величезна ватра, адже цього дня вогонь запалиться на 30 полонинах і буде підтримуватися там аж до завершення літування. Ватаг промовляє до чабанів: «Запаліть, хлопці, ватри, несіть цей вогонь полонини, та щоб не згасав він там все літо!» Дівчата співають, кроплять дорогу водою, встеляють її квітами, а пастухи вирушають у гори. Протягом дня музично-танцювальні народні колективи розважатимуть гостей та учасників свята. Усі бажаючі матимуть змогу скуштувати страви гуцульської кухні: бануш, кулешу, гуслянку та бринзу. У програмі свята також – виставка-продаж виробів декоративно-прикладного мистецтва, концерт, спортивні заходи, гуцульські забави.
12 липня – свято Петра й Павла, до якого у Чернівцях у суботу та неділю приурочується Петрівський ярмарок.
Традиція проведення Петрівського ярмарку в Чернівцях була започаткована ще 1786 року і відтоді вона не переривалася впродовж півтораста літ аж до приходу радянської влади. Головне торжище Буковини відбувалося щороку на свято Петра і Павла на сьогоднішній Соборній площі чи Австрія-пляц у ті часи. Відродився Петрівський ярмарок зовсім недавно – 1998 року. Нині він, як і колись, приурочується до літнього свята Петра, а для проведення обрані площі старого міста та прилеглі до них вулиці. Розпочинається свято з виносу міського прапора з ратуші, потім урочиста процесія на чолі з мером рушає до місця проведення ярмарку, де почесних гостей зустрічають учасники та організатори свята. Окрім численних виставок-продажів, на гостей ярмарку чекає дегустація страв національної буковинської кухні, «Свято пива», «Фестиваль вина», акція «Світ морозива». Кондитерські цехи та міні-пекарні пригощають усіх бажаючих своєю «смачною продукцією». Майстри народної творчості демонструють і продають власні вироби декоративно-прикладного мистецтва. В програмі Петрівського ярмарку також – показ моделей одягу та зачісок, концерти аматорських колективів, різноманітні спортивні заходи, конкурси, ігри.
8 жовтня – День міста, святкові заходи відбуваються у першу суботу та неділю жовтня.
День міста приурочений до першої письмової згадки про Чернівці у грамоті молдавського господаря Олександра Доброго «Уставництво о митах» від 8 жовтня 1408 р. Отож, у 2008 році Чернівці відсвяткували свій 600-літній ювілей. Свято розпочинається на Центральній площі, коли з балкона вежі міської ратуші, рівно о 12-ій, сурмач у буковинському народному вбранні виграє на трубі мелодію «Марічки». Центральна площа на цей час, як і колись, перетворюється на торжище: тут розгортають свої яточки народні майстри, книготорговці й кондитери. На Соборній площі урочистою ходою під супровід молодих барабанщиць проходять муніципальні працівники, професори місцевих університетів, титуловані спортсмени, успішні бізнесмени та інші достойники міста, а також чернівчани, які залюбки до них долучаються. Потім Соборна площа стає головним концертним майданчиком міста: вдень тут виступають хорові, фольклорні й танцювальні колективи, а увечері – естрадні зірки. На інших майданах міста розгортають свої експозиції різноманітні виставки, відбуваються всілякі вікторини й конкурси. У програмі свята також – міжнародний фольклорний фестиваль «Буковинські зустрічі»; фестивалі народного і декоративно-прикладного мистецтва «Буковинські джерела» та «Народні промисли»; свято української, єврейської, румунської, німецько-австрійської, польської національної культури і кухні.
+38
За підтримки кафедри географії та менеджменту туризму Чернівецького національного університету